Коли я почув це, я вже закінчив ранкову пробіжку. Звук апокаліпсису. О 08:30 за Гринвічем над Белфастом гримнула сирена типу повітряної тривоги, яка повільно вила вгору та вниз по висоті. Я глянув на небо.
Але, здавалося, ніхто більше не звертав на це уваги. Моя дружина, у якої були навушники, взагалі не чула шуму, поки я не вказав на це. Так було і в супермаркеті по дорозі додому. Гул сирени було чутно по всьому Східному Белфасту, але життя продовжувалося звичним.
Posts
No comments:
Post a Comment